1. Орфографічний словник української мови

в'янучий

в'я́нучий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'янучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до в'янути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'янучий — В'Я́НУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до в'я́нути. Дбайливо политі і старанно підстрижені, вони [квіти] красувалися серед в'янучих трав (В. Собко); Запаморочливо пахло в'янучим листям, хмелем і калиною (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах