в'їжджати

в'їжджа́ти 1

дієслово недоконаного виду

потрапляти в середину

в'їжджа́ти 2

дієслово недоконаного виду

долати якусь відстань

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'їжджати — I (уїжджати), -аю, -аєш і в'їздити (уїздити), в'їжджу, в'їздиш, недок., в'їхати (уїхати), в'їду, в'їдеш, док. Їдучи, потрапляти в межі, у середину чого-небудь. II див. уїжджати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'їжджати — В'ЇЖДЖА́ТИ¹ (УЇЖДЖА́ТИ), а́ю, а́єш, В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), в'їжджу́, в'їзди́ш, недок., В'Ї́ХАТИ (УЇ́ХАТИ), в'ї́́ду, в'ї́́деш, док. Ї́дучи, потрапляти в межі, у середину чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. в'їжджати — (-аю, -аєш) недок. (у що); мол. Розуміти щось. Коли трохи попустило, а трапилося це горе наступного дня, годині о сьомій ранку, я змушений був в'їжджати в нове життя, в нову реальність, яка заскочила мене ще раптовіше... Словник жарґонної лексики української мови
  4. в'їжджати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови