1. Орфографічний словник української мови

гадючище

гадю́чище

іменник жіночого або середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гадючище — -а, с. і ж. Збільш. до гадюка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гадючище — ГАДЮ́ЧИЩЕ, а, с. і ж. 1. Збільш. до гадю́ка 1. – Отакенна гадючище! Оповила кругом будячину, голову виставила проти сонця та й сичить (Панас Мирний); Я купаюсь собі, а потім зирк на берег, придивилась: там велике гадючище повзає (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гадючище — ГАДЮ́ЧИЩЕ, а, с. і ж. Збільш. до гадю́ка 1. — Отакенна гадючище! Оповила кругом будячину, голову виставила проти сонця та й сичить (Мирний, IV, 1955, 11). Словник української мови в 11 томах