1. Орфографічний словник української мови

гайдамаччина

гайдама́ччина

іменник жіночого роду

народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні)

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайдамаччина — -и, ж. Народно-визвольний рух 18 ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського та єврейського гніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гайдамаччина — ГАЙДАМА́ЧЧИНА, и, ж. Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Він [старець] розказував за гайдамаччину, за Ґонту та Залізняка (І. Нечуй-Левицький); Тимонове село повстало на пана й спалило його маєток. Словник української мови у 20 томах
  3. гайдамаччина — Гайдама́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гайдамаччина — ГАЙДАМА́ЧЧИНА, и, ж. Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Він [старець Шмид] розказував за гайдамаччину, за Гонту та Залізняка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. гайдамаччина — Гайдамаччина, -ни ж. = гайдамащина. ЗОЮР. І. 139. Словник української мови Грінченка