1. Словник української мови в 11 томах

гайдамаччина

ГАЙДАМА́ЧЧИНА, и, ж. Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту.

Він [старець Шмид] розказував за гайдамаччину, за Гонту та Залізняка (Н.-Лев., III, 1956, 110);

Остапко стояв біля нього і вслухався в слова дум та пісень.. про гайдамаччину (Бурл., О. Вересай, 1959, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайдамаччина — гайдама́ччина іменник жіночого роду народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні) іст. Орфографічний словник української мови
  2. гайдамаччина — -и, ж. Народно-визвольний рух 18 ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського та єврейського гніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайдамаччина — ГАЙДАМА́ЧЧИНА, и, ж. Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту. Він [старець] розказував за гайдамаччину, за Ґонту та Залізняка (І. Нечуй-Левицький); Тимонове село повстало на пана й спалило його маєток. Словник української мови у 20 томах
  4. гайдамаччина — Гайдама́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гайдамаччина — Гайдамаччина, -ни ж. = гайдамащина. ЗОЮР. І. 139. Словник української мови Грінченка