галечник

га́лечник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галечник — -а, ч. Пухка осадочна гірська порода, яка складається перев. з гальки з домішками гравію та піску, іноді – глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галечник — ГА́ЛЕЧНИК, у, ч., геол. Пухка осадова гірська порода, яка складається з гальки, гравію та піску і використовується в будівництві. За петрографічним складом галечнику можна встановити напрям знесення уламкового матеріалу (з наук. літ.); Галечник і гравій є невологомісткими породами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах