гаркання

га́ркання

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркання — -я, с., розм. Дія за знач. гаркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаркання — ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією. Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (І. Словник української мови у 20 томах
  3. гаркання — ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією. Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (Фр., VIII, 1952, 24). Словник української мови в 11 томах