гаркання
ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією.
Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (Фр., VIII, 1952, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаркання — га́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- гаркання — -я, с., розм. Дія за знач. гаркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаркання — ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією. Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (І. Словник української мови у 20 томах