1. Орфографічний словник української мови

гаучо

га́учо

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаучо — невідм., ч. Аргентинський селянин, житель пампи, який зазвичай є вправним вершником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаучо — ГА́УЧО, невідм. 1. ч. У країнах Латинської Америки – найманий пастух на скотарській фермі. Гаучо .. знищували пум, переслідуючи їх верхи на конях із так званим бола – ласо з важкою залізною або кам'яною кулею (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах