1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гаучо

га́учо

невідм., ч.

Аргентинський селянин, житель пампи, який зазвичай є вправним вершником.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаучо — га́учо іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гаучо — ГА́УЧО, невідм. 1. ч. У країнах Латинської Америки – найманий пастух на скотарській фермі. Гаучо .. знищували пум, переслідуючи їх верхи на конях із так званим бола – ласо з важкою залізною або кам'яною кулею (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах