гербовник

гербо́вник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гербовник — -а, ч. Книга із зображенням, описанням та тлумаченням гербів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гербовник — ГЕРБО́ВНИК, ГЕРБІ́ВНИК, а, ч. Збірник гербів. 1797 року Герольдмейстерській конторі наказали скласти загальний гербовник міст Російської імперії (з наук.-попул. літ.); Триколірний герб Австрії ввійшов у відомі середньовічні гербовники (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гербовник — Книга, що містить збірку і опис гербів, а також родоводи шляхти. Універсальний словник-енциклопедія