гербовник
гербо́вник
-а, ч.
Книга із зображенням, описанням та тлумаченням гербів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гербовник — гербо́вник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гербовник — ГЕРБО́ВНИК, ГЕРБІ́ВНИК, а, ч. Збірник гербів. 1797 року Герольдмейстерській конторі наказали скласти загальний гербовник міст Російської імперії (з наук.-попул. літ.); Триколірний герб Австрії ввійшов у відомі середньовічні гербовники (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- гербовник — Книга, що містить збірку і опис гербів, а також родоводи шляхти. Універсальний словник-енциклопедія