1. Орфографічний словник української мови

гидування

гидува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидування — -я, с. Дія за знач. гидувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гидування — ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти. Нащо їй усе те, їй, одринутій людині? Щоб почувати, як своїм безносим обличчям мутить покій добрих людей, будить їх гидування? (Панас Мирний); Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. гидування — Гидува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гидування — ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти. Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270). Словник української мови в 11 томах
  5. гидування — Гидува́ння, -ня с. Брезганіе, чувство отвращенія. Словник української мови Грінченка