1. Словник української мови в 11 томах

гидування

ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти.

Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидування — гидува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гидування — -я, с. Дія за знач. гидувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гидування — ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти. Нащо їй усе те, їй, одринутій людині? Щоб почувати, як своїм безносим обличчям мутить покій добрих людей, будить їх гидування? (Панас Мирний); Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. гидування — Гидува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гидування — Гидува́ння, -ня с. Брезганіе, чувство отвращенія. Словник української мови Грінченка