1. Словник української мови у 20 томах

гидування

ГИДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. гидува́ти.

Нащо їй усе те, їй, одринутій людині? Щоб почувати, як своїм безносим обличчям мутить покій добрих людей, будить їх гидування? (Панас Мирний);

Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидування — гидува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гидування — -я, с. Дія за знач. гидувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гидування — Гидува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гидування — ГИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гидува́ти. Ледве стримуючи пихливе гидування, простяг [Потоцький] йому два пальці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 270). Словник української мови в 11 томах
  5. гидування — Гидува́ння, -ня с. Брезганіе, чувство отвращенія. Словник української мови Грінченка