1. Орфографічний словник української мови

глинкуватий

глинкува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глинкуватий — -а, -е. Який має у своєму складі домішок глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. глинкуватий — ГЛИНКУВА́ТИЙ, а, е. Який має у своєму складі домішок глини. Збігши з шумом і шелестом із гір, вийшла [річка] на рівнину і тече тихо, широко в гладкім, глинкуватім кориті (І. Франко); Земля скрізь однакова, лиш одна чорна і м'яка, а друга глинкувата або з піском (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  3. глинкуватий — Глинкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. глинкуватий — ГЛИНКУВА́ТИЙ, а, е. Який має у своєму складі домішок глини. Збігши з шумом і шелестом із гір, вийшла [ріка] на рівнину і тече тихо, широко в гладкім, глинкуватім кориті (Фр., VIII, 1952, 381); Земля скрізь однакова, лиш одна чорна і м’яка, а друга глинкувата або з піском (Ірчан, II, 1958, 84). Словник української мови в 11 томах