глузливість
глузли́вість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глузливість — -вості, ж. Абстр. ім. до глузливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глузливість — ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. глузли́вий. – Він винен? – поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Я. Качура); Вона говорила це серйозно, без натяку на глузливість (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
- глузливість — ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до глузли́вий. — Він винен? — поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Кач., II, 1958, 39). Словник української мови в 11 томах