глузливість
глузли́вість
-вості, ж.
Абстр. ім. до глузливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глузливість — глузли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- глузливість — ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. глузли́вий. – Він винен? – поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Я. Качура); Вона говорила це серйозно, без натяку на глузливість (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
- глузливість — ГЛУЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до глузли́вий. — Він винен? — поспитала [Ольга] тихо, заховуючи в очах глузливість (Кач., II, 1958, 39). Словник української мови в 11 томах