1. Орфографічний словник української мови

гноблячий

гно́блячий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноблячий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гнобити 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гноблячий — ГНО́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гноби́ти 1; // У знач. прикм. Ленін вважав, що, проводячи інтернаціоналістську політику пролетаріату, соціал-демократи гноблячої нації повинні відстоювати свободу відокремлення пригноблених країн (Біогр. Леніна, 1955, 150). Словник української мови в 11 томах