1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гноблячий

гно́блячий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до гнобити 1).

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноблячий — гно́блячий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. гноблячий — ГНО́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гноби́ти 1; // У знач. прикм. Ленін вважав, що, проводячи інтернаціоналістську політику пролетаріату, соціал-демократи гноблячої нації повинні відстоювати свободу відокремлення пригноблених країн (Біогр. Леніна, 1955, 150). Словник української мови в 11 томах