1. Орфографічний словник української мови

головчастий

головча́стий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головчастий — ГОЛОВЧА́СТИЙ, а, е. Який має плід у вигляді головки; головатий. Салат головчастий починають збирати, коли сформується головка масою 200–500 г і більше (з наук. літ.); // Який має вигляд головки (у 1 знач.). Головчаста форма цикорію салатного має назву вітлуф (білий лист) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. головчастий — Головчастий, -а, -е 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161. Словник української мови Грінченка