гонення
гоне́ння
іменник середнього роду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонення — ГОНЕ́ННЯ, я, с., діал. Гоніння. Була се пора спокійна, – літ кількадесят не чуть було про гонення ніякі (І. Франко); [Валент:] Чи він злякав тебе новим гоненням? (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- гонення — ГОНЕ́ННЯ, я, сер., діал. Гоніння. [Валент:] Чи він злякав тебе новим гоненням? (Леся Українка, III, 1952, 301). Словник української мови в 11 томах