1. Орфографічний словник української мови

гостинчик

гости́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до гостинець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гостинчик — ГОСТИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гости́нець¹. – Оце я вам гостинчика принесла та забалакалася з вами й забула (Т. Шевченко); Привезу вам з Богуслава гостинчика, чогось моднього [модного] на сукню (І. Словник української мови у 20 томах
  3. гостинчик — Гости́нчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гостинчик — ГОСТИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до гости́нець¹. Привезу вам з Богуслава гостинчика, чогось моднього [модного] на сукню (Н.-Лев., III, 1956, 165); Дідусь було по головці погладить її, гостинчика дасть їй якого, яблучко абощо (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. гостинчик — Гостинчик, -ка м. ум. отъ гостинець. Словник української мови Грінченка