гостонько
го́стонько
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостонько — ГО́СТОНЬКО, а, ч. Пестл. до гість. – Сідайте, мої гостоньки любі та милі! – припрошував дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); – Сідайте, гостоньки милі, сідайте, – запросила Мітчукова (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
- гостонько — ГО́СТОНЬКО, а, ч. Пестл. до гість. — Сідайте, мої гостоньки любі та милі! — припрошував дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 192). Словник української мови в 11 томах
- гостонько — Гостонько, -ка м. ум. отъ гість. Словник української мови Грінченка