1. Словник української мови в 11 томах

гостонько

ГО́СТОНЬКО, а, ч. Пестл. до гість.

— Сідайте, мої гостоньки любі та милі! — припрошував дід Грицай (Н.-Лев., IV, 1956, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостонько — го́стонько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гостонько — ГО́СТОНЬКО, а, ч. Пестл. до гість. – Сідайте, мої гостоньки любі та милі! – припрошував дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); – Сідайте, гостоньки милі, сідайте, – запросила Мітчукова (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. гостонько — Гостонько, -ка м. ум. отъ гість. Словник української мови Грінченка