гострота

гострота́

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострота — -и, ж. Властивість за знач. гострий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гострота — ГОСТРОТА́, и́, ж. Властивість за знач. го́стрий. Попробував [професор] пучкою гостроту леза (Ю. Бедзик); Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його – і хоч портрета малюй для нащадків (М. Словник української мови у 20 томах
  3. гострота — НАПРУ́ЖЕННЯ (момент більшого або меншого ускладнення якого-небудь становища, обставин, дій і т. ін.), НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ГОСТРОТА́ підсил. (про стан стосунків, характер соціальної боротьби і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. гострота — ГОСТРОТА́, и́, ж. Властивість за знач. го́стрий. Попробував [професор] пучкою гостроту леза (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 165); Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його — і хоч портрета малюй для нащадків (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах