гострота

НАПРУ́ЖЕННЯ (момент більшого або меншого ускладнення якого-небудь становища, обставин, дій і т. ін.), НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ГОСТРОТА́ підсил. (про стан стосунків, характер соціальної боротьби і т. ін.); НАТЯ́ГНУТІСТЬ (про стан стосунків, коли напруження готове перейти в розрив); ДРАМАТИ́ЗМ підсил. (дуже напружений момент у розвитку якої-небудь дії або стану). Так далі тривати не може. Повинно щось статися. Напруження дійшло до краю. Наближається гроза (про ситуацію перед революцією) (О. Довженко); Напруженість ситуації, динаміка руху, зосереджена воля відбились на обличчі і цілій постаті дівчини, як у дзеркалі (Ірина Вільде); Оперативка почалася рано.. Як і передбачали, вона одразу ж набула гостроти (Я. Баш); Натягнутість у стосунках; Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострота — гострота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гострота — -и, ж. Властивість за знач. гострий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострота — ГОСТРОТА́, и́, ж. Властивість за знач. го́стрий. Попробував [професор] пучкою гостроту леза (Ю. Бедзик); Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його – і хоч портрета малюй для нащадків (М. Словник української мови у 20 томах
  4. гострота — ГОСТРОТА́, и́, ж. Властивість за знач. го́стрий. Попробував [професор] пучкою гостроту леза (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 165); Шкода, що ніс має зайву гостроту, заокругли його — і хоч портрета малюй для нащадків (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах