гоструха
гостру́ха
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоструха — -и, ж., розм. Про жваву, швидку дівчину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гоструха — ГОСТРУ́ХА, и, ж., розм. Про жваву, швидку дівчину. Вірш Шевченків [“На музиці”] – весела жвава розповідка дівки-гострухи – не підпадає ніяк до хорового укладу, тільки до солоспіву (з наук. літ.); * Образно. На все здалась вона [сокира], гоструха: Її давно вже знаю я (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
- гоструха — ГОСТРУ́ХА, и, ж., розм. Про жваву, швидку дівчину. *Образно. На все здалась вона [сокира], гоструха: Її давно вже знаю я (Гл., Вибр., 1957, 306). Словник української мови в 11 томах