гоїння
го́їння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоїння — -я, с. Дія і стан за знач. гоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гоїння — ГО́ЇННЯ, я, с. Дія за знач. го́їти. Горілчаний настій квітів, рідше кореня арніки вважався прекрасним засобом для швидкого гоїння ран (з наук.-попул. літ.); Заплющив [хворий] очі і знов лежав, як мрець. – Ні, не пособить лікареве гоїння! – думала Гаїнка (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- гоїння — Го́їння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гоїння — Гоїння, -ня с. Залѣчиваніе, заживленіе. Словник української мови Грінченка