гоїння

го́їння

-я, с.

Дія і стан за знач. гоїти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоїння — го́їння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гоїння — ГО́ЇННЯ, я, с. Дія за знач. го́їти. Горілчаний настій квітів, рідше кореня арніки вважався прекрасним засобом для швидкого гоїння ран (з наук.-попул. літ.); Заплющив [хворий] очі і знов лежав, як мрець. – Ні, не пособить лікареве гоїння! – думала Гаїнка (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. гоїння — Го́їння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гоїння — Гоїння, -ня с. Залѣчиваніе, заживленіе. Словник української мови Грінченка