1. Орфографічний словник української мови

громовержець

громове́ржець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громовержець — -жця, ч., поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології – епітет Зевса (Юпітера). || перен., жарт. Про грізну, сувору людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. громовержець — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  3. громовержець — ГРОМОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології — епітет Зевса (Юпітера). У старогрецьких легендах говориться, що громовержець Зевс у своєму гніві кидає вогненні стріли (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 5); // перен. Словник української мови в 11 томах