1. Великий тлумачний словник сучасної мови

громовержець

громове́ржець

-жця, ч., поет.

Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології – епітет Зевса (Юпітера).

|| перен., жарт. Про грізну, сувору людину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громовержець — громове́ржець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. громовержець — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  3. громовержець — ГРОМОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає, вергає громи; в античній міфології — епітет Зевса (Юпітера). У старогрецьких легендах говориться, що громовержець Зевс у своєму гніві кидає вогненні стріли (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 5); // перен. Словник української мови в 11 томах