1. Орфографічний словник української мови

губителька

губи́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губителька — -и. Жін. до губитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. губителька — ГУБИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до губи́тель. – Не хвались, доню, гараздами. Знай, хто хвалиться, той кличе до своєї оселі губительку Обиду (Д. Міщенко); * Образно. Війна – розлучниця, війна – губителька людських життів. Словник української мови у 20 томах