1. Орфографічний словник української мови

гуртик

гу́ртик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртик — -а, ч. Зменш. до гурт 1), 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуртик — див. ватага Словник синонімів Вусика
  3. гуртик — ГУ́РТИК, а, ч. Зменш. до гурт¹. Той чоловік стояв в однім гуртику й балакав про щось (Март., Тв., 1954, 115); *Образно. Він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь (Гончар, Таврія.., 1957, 336). Словник української мови в 11 томах