гуртик
гу́ртик
-а, ч.
Зменш. до гурт 1), 2), 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуртик — гу́ртик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гуртик — див. ватага Словник синонімів Вусика
- гуртик — ГУ́РТИК, а, ч. Зменш. до гурт¹. Той чоловік стояв в однім гуртику й балакав про щось (Март., Тв., 1954, 115); *Образно. Він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь (Гончар, Таврія.., 1957, 336). Словник української мови в 11 томах