1. Орфографічний словник української мови

гуртківець

гурткі́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуртківець — -вця, ч. Член гуртка (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуртківець — ГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Член гуртка (у 2 знач.). Навіть у літературному гуртку в Лубнах він ніколи не нав’язував своєї думки гуртківцям (Донч., VI, 1957, 132). Словник української мови в 11 томах