1. Орфографічний словник української мови

гуцикати

гуци́кати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуцикати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що гуцати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуцикати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. гуцикати — ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Словник синонімів української мови
  4. гуцикати — ГУЦИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що гу́цати. В уяві залишався колишній рідний образ матері, що гуцикала Лукію на колінах і співала їй пісень (Донч., III, 1956, 91); Бурчав мотор. Гуцикала машина. Словник української мови в 11 томах