гуцнути

Значення в інших словниках

1. гуцнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Однокр. до гуцати. 2》 Упасти з великою силою, створюючи шум. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гуцнути — ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Словник синонімів української мови
3. гуцнути — ГУ́ЦНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. 1. Однокр. до гу́цати. Гуцнув [Павло Катрю] ще й у хаті аж до стелі, раз і вдруге (Кучер, Трудна любов, 1960, 298); Машина гуцнула на повороті, технік стукнувся потилицею об кабіну (Вітч., 1, 1947, 10). Словник української мови в 11 томах