даток

да́ток

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даток — Даток, частіше мн. -датки. Пожертви, доброчинні внески. Впливають і датки від поодиноких осіб по десять до двайцять зр[иньских] (Б. Українська літературна мова на Буковині
  2. даток — -тку, ч., заст. Те, що підноситься як дар, пожертвування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. даток — да́ток (перев. мн. да́тки) пожертва (ст): На столику був таріль, накритий вишиваною серветкою, а коло тареля лежала друкована картка, на якій великими, впадаючими у вічі буквами пишалося “Добровільні датки приймається з подякою”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. даток — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови
  5. даток — ДА́ТОК, тку, ч., заст. Те, що підноситься як дар, пожертвування. Не журися, мій хазяю [хазяїне], Не за датком я іду: От так сяду, заспіваю, Відспіваю та й піду (Пісні та романси.., II, 1956, 38); *Образно. Збирали даток там багатий Із пишно-щедрої землі. Словник української мови в 11 томах
  6. даток — Даток, -тку м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити. Словник української мови Грінченка