даток
ДА́ТОК, тку, ч., заст. Те, що підноситься як дар, пожертвування.
Не журися, мій хазяю [хазяїне], Не за датком я іду: От так сяду, заспіваю, Відспіваю та й піду (Пісні та романси.., II, 1956, 38);
*Образно. Збирали даток там багатий Із пишно-щедрої землі. Було де людям полювати І де роїтися бджолі (Рильський, Сад.., 1955, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- даток — да́ток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- даток — Даток, частіше мн. -датки. Пожертви, доброчинні внески. Впливають і датки від поодиноких осіб по десять до двайцять зр[иньских] (Б. Українська літературна мова на Буковині
- даток — -тку, ч., заст. Те, що підноситься як дар, пожертвування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- даток — да́ток (перев. мн. да́тки) пожертва (ст): На столику був таріль, накритий вишиваною серветкою, а коло тареля лежала друкована картка, на якій великими, впадаючими у вічі буквами пишалося “Добровільні датки приймається з подякою”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- даток — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови
- даток — Даток, -тку м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити. Словник української мови Грінченка