двигтючий

двигтю́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигтючий — -а, -е. Який двигтить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двигтючий — ДВИГТЮ́ЧИЙ, а, е. Який двигтить. Йому доводилося на довгі години влипати в двигтючу землю (Довж., І, 1958, 300). Словник української мови в 11 томах