двигтючий

двигтю́чий

-а, -е.

Який двигтить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигтючий — двигтю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двигтючий — ДВИГТЮ́ЧИЙ, а, е. Який двигтить. Йому доводилося на довгі години влипати в двигтючу землю (Довж., І, 1958, 300). Словник української мови в 11 томах