двірок
дві́ро́к
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двірок — Поміщицька садиба [III] Словник з творів Івана Франка
- двірок — -рка, ч., розм. Те саме, що дворик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двірок — ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Словник синонімів української мови
- двірок — ДВІ́РО́К, рка́, ч., розм. 1. Те саме, що дво́рик. В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42). 2. заст. Дворець (у 1 знач.). Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Словник української мови в 11 томах
- двірок — Двірок, -рка м. ум. отъ двір. Словник української мови Грінченка