двірок

двіро́к

-рка, ч., розм.

Те саме, що дворик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двірок — Поміщицька садиба [III] Словник з творів Івана Франка
  2. двірок — дві́ро́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. двірок — ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений). Словник синонімів української мови
  4. двірок — ДВІ́РО́К, рка́, ч., розм. 1. Те саме, що дво́рик. В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42). 2. заст. Дворець (у 1 знач.). Я швидше втік з монастиря та подався до царського двірка. Словник української мови в 11 томах
  5. двірок — Двірок, -рка м. ум. отъ двір. Словник української мови Грінченка