1. Орфографічний словник української мови

декортикатор

декортика́тор

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декортикатор — -а, ч. Машина для очищення лубу від здеревілих частин стеблин льону, конопель тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. декортикатор — ДЕКОРТИКА́ТОР, а, ч. Устаткування для декортикації (у 1 знач.). Перший промисловий декортикатор Шліхтена було запущено в серійне виробництво в США у другій половині 30-х років XX ст. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. декортикатор — декортика́тор (від лат. decortico – знімаю кору) машина для очищення лубу від здеревілих частин стеблин льону, конопель тощо. Словник іншомовних слів Мельничука