декортикатор
декортика́тор
-а, ч.
Машина для очищення лубу від здеревілих частин стеблин льону, конопель тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декортикатор — декортика́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- декортикатор — ДЕКОРТИКА́ТОР, а, ч. Устаткування для декортикації (у 1 знач.). Перший промисловий декортикатор Шліхтена було запущено в серійне виробництво в США у другій половині 30-х років XX ст. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- декортикатор — декортика́тор (від лат. decortico – знімаю кору) машина для очищення лубу від здеревілих частин стеблин льону, конопель тощо. Словник іншомовних слів Мельничука