деліктний

делі́ктний

прикметник

юр.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деліктний — -а, -е. Прикм. до делікт. Деліктна відповідальність — позадоговірна відповідальність за заподіяння майнової шкоди. Деліктне право — сукупність правових норм, що регулюють зобов'язання, які виникають через нанесення шкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деліктний — ДЕЛІ́КТНИЙ, а, е, юр. Прикм. до делі́кт. Розв'язання проблем деліктної поведінки військовослужбовців, які часто виникають у військових формуваннях, суттєво впливає на стан національної безпеки нашого суспільства загалом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах