деліктний

делі́ктний

-а, -е.

Прикм. до делікт.

Деліктна відповідальність — позадоговірна відповідальність за заподіяння майнової шкоди.

Деліктне право — сукупність правових норм, що регулюють зобов'язання, які виникають через нанесення шкоди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деліктний — делі́ктний прикметник юр. Орфографічний словник української мови
  2. деліктний — ДЕЛІ́КТНИЙ, а, е, юр. Прикм. до делі́кт. Розв'язання проблем деліктної поведінки військовослужбовців, які часто виникають у військових формуваннях, суттєво впливає на стан національної безпеки нашого суспільства загалом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах