деліктний
делі́ктний
-а, -е.
Прикм. до делікт.
Деліктна відповідальність — позадоговірна відповідальність за заподіяння майнової шкоди.
Деліктне право — сукупність правових норм, що регулюють зобов'язання, які виникають через нанесення шкоди.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деліктний — делі́ктний прикметник юр. Орфографічний словник української мови
- деліктний — ДЕЛІ́КТНИЙ, а, е, юр. Прикм. до делі́кт. Розв'язання проблем деліктної поведінки військовослужбовців, які часто виникають у військових формуваннях, суттєво впливає на стан національної безпеки нашого суспільства загалом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах