деспотизм

Значення в інших словниках

1. деспотизм — Форма самодержавної влади, необмежена монархія, яка відрізняється повним свавіллям влади, безправ’ям підданих; самовладдя і тиранія по відношенню до оточуючих. англ. despotism; нім. Despotismus m=; угор. deszpotizmus; рос. деспотизм. Словник із соціальної роботи
2. деспотизм — Починаючи з кінця вісімнадцятого століття термін «деспотизм» у західноєвропейських мовах асоціювався з тиранією. Як назва форми правління з необмеженою владою термін «деспотизм» злився за змістом або ж був витіснений такими словами, як абсолютизм... Енциклопедія політичної думки
3. деспотизм — -у, ч. Необмежена влада; сваволя. || Грубе підкорення однієї людини волі іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. деспотизм — Деспотія, див. тиран Словник чужослів Павло Штепа
5. деспотизм — деспоти́зм (від деспот) 1. Форма необмеженої монархії (див. деспотія). 2. Необмежена влада, сваволя; брутальне підкорення однієї людини волі іншої. Словник іншомовних слів Мельничука
6. деспотизм — Крайня форма здійснення абсолютної влади: недотримання закону, терор, ліквідація громадянських прав і свобод. Універсальний словник-енциклопедія
7. деспотизм — ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П. Словник синонімів української мови
8. деспотизм — Деспоти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. деспотизм — ДЕСПОТИ́ЗМ, у, ч. Необмежена влада; сваволя. Принциповий і послідовний ворог самодержавного деспотизму, Радіщев прокладав шлях декабристам (Вісник АН, 9, 1949, 53); // Грубе підкорення однієї людини волі іншої. Горда, розумна й завзятуща, .. Словник української мови в 11 томах
10. деспотизм — Деспотизм, -му м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67. Словник української мови Грінченка