деспотизм

ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П. Загребельний); Властолюбство — це духовна загибель навіть найбільш сильних і обдарованих — стверджує Леся Українка образом Анни (з журналу); Горда, розумна й завзятуща,.. Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка (І. Нечуй-Левицький).

СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Ованес Туманян вирішив боротися проти царського свавілля (П. Тичина); Над усім панувала сваволя та культ кривавих брутальних ханів. Династії змінювались династіями, а де вони? (О. Гончар); Їм лірник співав.. Про тую нещасну підданську долю, Про панську сваволю лихую (Леся Українка); Молодиці згадували різні випадки свавільства окупантів (Д. Бедзик); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття, І самовладців знавіснілий крик, І самоправства витворність жорстоку (М. Бажан); Та не тихне дума люта Про кайдани і про пута, Про сіпацтво та неволю І про царську самоволю (І. Франко); Всіх підлот самодержавного деспотизму, навіть при найпильнішім студіюванню, не могла б зрозуміти одна людина (Г. Хоткевич); Тиранія загарбників над поневоленим народом; Добрий правник і доглядач закону Пегаз і в нестерпні роки тиранства гадав, що законів додержувать треба (М. Зеров); Розгул реакції.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деспотизм — деспоти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. деспотизм — Форма самодержавної влади, необмежена монархія, яка відрізняється повним свавіллям влади, безправ’ям підданих; самовладдя і тиранія по відношенню до оточуючих. англ. despotism; нім. Despotismus m=; угор. deszpotizmus; рос. деспотизм. Словник із соціальної роботи
  3. деспотизм — Починаючи з кінця вісімнадцятого століття термін «деспотизм» у західноєвропейських мовах асоціювався з тиранією. Як назва форми правління з необмеженою владою термін «деспотизм» злився за змістом або ж був витіснений такими словами, як абсолютизм... Енциклопедія політичної думки
  4. деспотизм — -у, ч. Необмежена влада; сваволя. || Грубе підкорення однієї людини волі іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. деспотизм — Деспотія, див. тиран Словник чужослів Павло Штепа
  6. деспотизм — деспоти́зм (від деспот) 1. Форма необмеженої монархії (див. деспотія). 2. Необмежена влада, сваволя; брутальне підкорення однієї людини волі іншої. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. деспотизм — Крайня форма здійснення абсолютної влади: недотримання закону, терор, ліквідація громадянських прав і свобод. Універсальний словник-енциклопедія
  8. деспотизм — Деспоти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. деспотизм — ДЕСПОТИ́ЗМ, у, ч. Необмежена влада; сваволя. Принциповий і послідовний ворог самодержавного деспотизму, Радіщев прокладав шлях декабристам (Вісник АН, 9, 1949, 53); // Грубе підкорення однієї людини волі іншої. Горда, розумна й завзятуща, .. Словник української мови в 11 томах
  10. деспотизм — Деспотизм, -му м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67. Словник української мови Грінченка